"Наш син ріс кволім, хворобливим. У цьому, напевне, і наша вина: не звертали увагу на фізкультуру, а турбувалися про те, щоб нагодувати смачно і ситно, вдягнути, взути. А ще тішились, що весь свій вільний час син проводив біля телевізора. Так, мабуть, і продовжувалося б, але до школи прийшла нова учителька фізкультури В.А.Коваль. Віра Андріївна побувала у нас удома, поговорила і, знаєте, перекопала нас у тому, що за такого способу життя синові буде важко вчитися в школі. Минув лише рік. Якісно іншими стали уроки фізкультури син із задоволенням їх відвідує. Але головне — щодня став робити зарядку, обливається прохолодною водою, біжить на вулицю, щоб погратися з дітьми у рухливі ігри. Просить купити велосипед, скейт, ковзани... Зникли простуди і пригнічений стан. Женя став бадьорим, життєрадісним, активним, зміцнів фізично. Дякуємо вчителеві".
1.Чи вважаєте ви, що кожній сім'ї, де не приділяється увага фізичному вихованню, слід чекати відвідин учителя, щоб змінити свою виховну поведінку?
ВідповістиВидалити2.Чи існує ця проблема у вашій сім'ї? Як вона вирішується?